When the enemy strikes, you can take little with you in your emergency bag. Choose wisely

Автор пише про старість та її "драми": хвороби, відчуття наближення смерті й неочікувану свободу, що приходить із віком. Філіп Вайнштайн професор літератури, який більшу частину життя присвятив вивченню класиків: Фолкнера, Пруста, Кафки, Джойса та інших. У цій книжці згадки про класиків також постійно з’являються, і навіть більше - вони стають інструментом, який допомагає авторові художньо ілюструвати власні думки. Для когось це буде цікаво й поетично, однак мені здалося, що автор і далі ховається за літературними томами.

Книга є лише науковим викладом моїх давніх переконань, докладно розказує, яким чином наш мозок сформувався таким, яким він є, і що з ним робити, щоб приборкати його, та жити трошки комфортніше із собою, закривати свої потреби та знайти трошки більше спокою в цьому житті. Книга чудова, навіть якщо ви ніколи нічого не читали про наш мозок або науковий нонфікшн взагалі. Навіть те, що вона ще довго не буде існувати в перекладі, вас не повинно зупиняти.

З початком осені блог замовчав. Стабільний ритм читання книг та написання відгуків, налаштований влітку, розвалився. Читати я не перестала, а от про книги писати що постійно зупиняло, тому з цим постом я хочу хоч трохи наблизитись до минулого ритму. Після історичного роману про сміливих ірландських жінок The Women on Platform Two була ціла купа фікшну та нонфікшну, і поки я згадую як воно було більш детально та шукаю нотатки, напишу пару речень про кожну з книжок, про які ще не написала в блозі.

Are veterans more susceptible to disinformation? What information trends are most worrisome? And how to keep fighting.

це мені для мигдального здоровля