Дійсно красуня ✨

Потім шукав вже свідомо гроші, особливо коли не було за що купити картку на інтернет.

Зараз сиджу, згадую про це, і ловлю себе на думці: який інтернет по карткам, що за маячня взагалі? Як справжній дід вже, їй-богу.

Ми всі ходимо на межі. Хіба це не причина для того, щоб було неспокійно?

Я намагаюсь створювати собі добрі спогади. Деякі мої дні можна сміливо назвати гарними. Я отримую задоволення, я дійсно стараюсь. Сміюсь, коли ми зідзвонюємося, жартую, підтримую тон. Не показую, що мені страшно. Але мені страшно. Ми так рідко говоримо. Мені не вистачає підтримки і турботи.

З мінусів: я не повернусь на роботу. Бо той режим і сама форма виводили мене зі строю. Я міг день провести в офісі, а після три дні лежати без сил вдома, буквально не маючи сил піднятися з ліжка. Або гірше, я змушував себе йти знову в офіс, і після лежав тиждень.

Прийшло розуміння, що у бабці була не просто параноя. Це була багатофакторна хвороба. Стільки різного маячення. Імовірніше за все, це була все ж шизофренія.

Я складаю по частинам особистості тих, кого вже нема. Лише мої спогади. Ці думки ніяк не відступають.

Цим ти зробиш ще больніше. Життя таке, що куди не повернись, буде боляче. Це лише пріоритети, хто дорожче.

Бажання лише покарати себе, бо я не впорався. Внутрішній голос каже, що це я поганий і просто не заслуговую на те, щоб мене обирали і зі мною залишались. Не заслуговую на гарне ставлення: навіть від себе. Через це потяг нашкодити собі майже нездоланний.

Я хочу!!

Більше як нагадування ніколи не здаватися, ганьбитися до кінця х)

Мм?

@cheeremi.bsky.social я вважаю обурливим те шо ви мені не сказали про цю красу!! 😭😭

Обожнюю ваші скетчі вони такі легкі та одночасно смачні