така спідничка набагато більш сексі, ніж міні, як на мій погляд 🙂

більшість днів у проміжках між ранком, коли я прокидаюсь з донькою, забавляю її, збираю її в садочок, готую їй і т.д —— і вечором, коли я її забираю її з садочка, і знову годую-купаю-читаю-вкладаю спати,

я просто ні з ким не розмовляю, ледь можу вийти з кімнати, хіба роблю якісь робочі таски

ще і з іншого, не підводити дитину - це як компас, який дає можливість проживати дні в якомусь навпрямку. Інакше, я б вже всьо

з одного боку, це все якісь дрібниці. З іншого - я щодня намагаюся не підводити свою чотирирічну дитину, і це дуже важко, чесно кажучи

🙏

о, дякую дуже! 🫂

але я б відновила, чесно кажучи, якби знайшла доброго психолога, який розуміється на ADHD, емпатії і читає наукові статті)

дякую за вашу відповідь, сил вам! я поки припинила терапію, бо не відчувала жодного результату, а встигати на ті візити і не запізнюватися з оцим похвилинним треканням часу, коли мені і так важко давати лад всьому в своїй голові — додавали мені більше стресу, ніж користі 🤷🏼‍♀️

найперше, застосунок мені сказав, що я можу впоратися з моїми проблемами на основі науки (чому психологи так мало говорять про науку?), потім він провів мене поясненнями того, що я стовідсотково відчуваю, посилаючись на наукові праці, і що з цим робити. Непогано, як на простий збір інформації АІ)

А в мене дитинство на Волині пов‘язане з айвою))

дорога ❤️

Дорослі не так часто звертають на таке увагу, але діти - так. Перший садочок Єви був в США, я чула спілкування з дітьми, і воно було неймовірно ввічливе. І моя дитина до такого спілкування звикла, і сама навчилася, і ми так з нею вдома спілкуємося. Тому просто відсутність таких слів її спантеличила.

Бо вона неввічливо розмовляла з дітьми англійською. Під час circle time вона просто давала команди “show me”, “give me” і т.д. Я це чула також. Це була не-носій англійської з гарним рівнем, проте часом забувала додавати слова “could you”, “please”, “thank you”, “great job” і т.д. в розмови.

я колись теж їздила в Латвію на навчання (не натівські), і нашу групу на кожному заході пригощали чорним хлібом з маслом - це справді там сувенір і головний десерт))