Але нам всім пора визнати, що сам факт продажу фандомного мерчу — це порушення АП, бо воно про використання чужої інтелектуальної власності.

Фандомна творчість — це прекрасно. Але давайте не брехати собі щодо того, де саме проходить межа між любов’ю і комерцією.
Дякую.

Фандомні збірки, у яких я беру участь, на початку роботи отримали офіційну згоду від правовласників на їхнє створення.

Але я цілком можу пояснити собі, що, наприклад, благодійний продаж — це менше зло. Бо умовно великі корпорації втратять дві копійки, ЗСУ отримає дві тисячі.

І перш ніж ви спробуєте роздивитися, чи не стою я в білому блискучому пальті — я маю окремо позицію з цього приводу.

Так, з нещодавнього часу я стараюся менше купляти фандомного мерчу, і, якщо є можливість, купляти оригінальний — із персонажами художниць чи загальними образами.

По-третє, якщо ви хочете уникнути проблем — є шляхи.
Узгоджуйте мерч з правовласником, якщо маєте ресурс. Пишіть їм, просіть дозволу на благодійний продаж: багато хто погоджується. І ви будете чисті перед законом, покупцями та своєю совістю.

По-друге, мій особистий біль: не вдаваймо, що фанарт і фанфіки — це різне. Обидва — це використання чужої інтелектуальної власності. Обидва — порушують авторське право при комерційному продажу. Разом із фанкрафтом та каверами.

По-перше, давайте чесно говорити: це сіра зона. Але не тому, що «ми митці, нам можна», а тому, що ніхто не хоче піднімати скандал через значок з Хацуне Міку. Це поблажка, а не право.

Тож давайте чесно.
Я не закликаю до повної відмови від фандомного мерчу. Це важлива частина фандомного життя, джерело дофаміну в цей буремний час і все подібне.
Я закликаю до усвідомлення того факту, що саме ми робимо.

Другий аргумент: «Ну але ж усі так роблять!»
Так. І це варто змінювати.
Як змінювали сприйняття піратства та інтернет-культуру.
Це те саме, що сказати: «Я їжджу 70 в місті, бо всі їздять». Але якщо щось піде не так — винні ви.

Так, є великі корпорації, які кажуть "ви можете робити фанмерч, поки не заробляєте більше 10к доларів". Але більшість каже "ви можете робити фанмерч, поки _він некомерційний_".

А якщо не кажуть нічого — то презумпція діє на заборону комерційного використання чужої інтелектуальної власності.

Перший: «Але ж це реклама канону!»
І так, і ні. Бо з одного боку, фанмерч справді іноді стимулює інтерес до канону. З іншого — коли ви продаєте наклейку з персонажем, ви не платите частку правовласникам.
І не всі з цим погоджуються.

Будь-яке використання цих елементів без згоди правовласника в комерційних цілях — це порушення.
Так, будь-який продаж листівок, крафту чи друкованих фанфіків є порушенням у рівній мірі.

І тут зазвичай виникає два аргументи.

Почнімо із загальної матчастини, яку багато хто знає, але повторити зайвим не буде.

В українському та міжнародному законодавстві об’єктами авторського права є будь-які оригінальні твори. Це включає персонажів з їхнім дизайном та сюжетні елементи (світ, імена тощо).

Вона лежала у чернетках майже два місяці, але якщо їй нема різниці, де лежати: у мене в гугл-доках чи на онлайн-платформах, то хай лежить усюди, чому ні.

Ао3: archiveofourown.org/works/67078324

UWURead: uwuread.com/book/091525c...

Тож сьогодні, в п’ятницю 13-го, ми ставимо крапку в цій історії та дякуємо кожному, хто підтримав нас на будь-якому етапі проєкту.

Слава Янголу Небесному!

• І на фестивалі «Фанкон» — 3 600 грн для збору «Книголють», у рамках якого один з останніх примірників бере участь в розіграші.

У підсумку завдяки вам ми змогли передати ЗСУ 52 600 грн.

bsky.app/profile/nome...

ZWYNTAR дозволив нам робити передзамовлення, а ви неймовірно нас підтримали!
• З передзамовлень ми зібрали 44 600 грн і передали їх волонтерському об’єднанню «Медоїди».
• На ярмарку «Мальовій» — ще 4 400 грн на комплексну реабілітацію бійців 93-ї ОМБр "Холодний Яр".