Малеча малечею ... , а он - моценні які . Це ж треба , камінь проломити .. Будуть мені в приклад .

Ми купували соняшникове , а між ним траплялося гарбузове і арахіс - спочатку їх вибирали ))

Так , це дуже заспокоює . Знаєте , що вони люблять ? Арахіс і гарбузове насіння ))) Деколи беруть і переносять на сусіднє дерево , накидали там повно .. Цікаво , чи щось посходить ))

Ти можеш гнівно хлопати створами своєї мушлі , і сидіти в ній , переживаючи якись там свій черговий кінець світу , а він терпляче тихонько сидітиме поруч .. , а потім прийде , стягне тебе з ліжка розпатлану таку , рогату і скаже : слухай , а усмаж мені яйце ..

Ти можеш розповідати йому про то , що " нами хтось управляє з космосу " а він буде продовжувати обіймати твої ноги , і дивитись на тебе так , як пілот на оті свої віконечка , стрілочки , пристрої в літаку , буде лапати кожен твій подих .

Красивенний пік , з велетенським хрестом на чубку , дивився в мене як Бог . Хотіла йому правди неправди свої показати , розказати , доказати , але раптом зрозуміла , що усе своє ото там внизу лишила , щось - лисиці покрали , а щось - вітер забрав .

Здавалося , перебуваю десь межи світами , поза часом , і зараз трохи нижче , коли хмари розсіються , я побачу динозаврів . Та байдуже , хотілося вже побачити хоч що-небудь , а план подальших дій - вже опісля .
Трохи навіть здивувалася , коли десь далеко почала проглядатися сусідня знайома вершина .

Телефон , перед тим як остаточно вклєк , встиг пробамкати сьому ранку , і люди що внизу , мали би вже тішитися першим промінчикам сонця , коли я , зрозумівши , що далі своїх мокрих ніг не повиджу нічого цікавого , почала спускатися .

Почали на отій своїй мові лисицячій теревенити , кружляти навколо мене . Булки вони зачули , бо більше ніц їстивного не мала . До ранку ті булки пропали . Мабуть таки засиналося мені теї ночі , не зважаючи ні на що ..

Вмостилася під тур , щоб хоч трохи захиститися від вітру , попередньо намагаючись вгадати його напрямок . Ближче до опівночі , вітер посилився . Здавалося , що гора підомнов трясеться .. Прийшли дві лисиці . Одна там регулярно приходить , бо люди її підгодовують , про другу не знала .

Вершину впізнала по характерних їй таким собі камяним , туристами зробленими , пірамідам , котрі трохи так проглядалися в тім тумані . Не їла і не пила вже , хотілося скоріше одягнутися і до спальника , бо почала промерзати .

Спиногриз малий 🫠

Люди ? А ви знали що ваші очі - то ніяка не сітківка не склера і не хрусталик ? То - все що ви любите . І коли відтам витікають почуття , на їх місці стається пустка ..

Коли я лягаю і лежу отако горілиць, дивлячись в небо, хтось тихо шепоче мені : дихай ..

Черевики ) ще й гарні ) ще й впевнено в них . Взуття - то пара ❤️😌

Мені подобається . Бо що з того що я свою дитину назвала Яною , наприклад , якщо вона нею опше не почувається .
Багато про що я думала , дивлячись , як золотий диск паде за снігові не в настрою гори , і як хмари кіна всякі показують на горизонті ..

Ахаах точно не на психолога )))

Втомлена
Скікоможнатерпіти
Ображена