До музею піду, тому обов'язково гляну!

Я знайшла, дякую! Як раз за моїм маршрутом🐿

До речі, якщо маєте поради, що відвідати у Полтаві, буду ґречно вдячна🫶🏻

Бо завтра роботу ніхто не відміняв. Я дуже сподіаюсь, що мені дадуть воду до завтра до вечора.

У мене немає бажання бути дистрофіком чи ще щось, мені хочеться здорової ваги, бо я помічаю, що надлишком вага починає таки після 30 відображатись на здоров'ї.
Тому виключно для здоров'я і здоровими методами, не схуднути за місяць на 20 кг, а за рік, можливо, трошки швидше.

На 60 кг, але зараз мені вже буде ок, якщо я буду важити 70 кг

Проте, разом з тим, можу добре щось толкове відповісти. А розмови тепер стараюсь, щоб не були типу «А от у мене» і так просто перекидання історіями із життя, а щоб це були розмови, де обидві людини знаходяться в одній площині, а не думають, що сказати про себе й не слухають інших.

Я не знала 😅 щиро вірила, що якщо у мене не все погано (ага, думки про самовипил були 😅) то швидко знімуть.

Ну якщо до літа то не так страшно, насправді.
Могло бути набагато гірше.

я починала ремонтувати себе і вперше за багато років починала скидати з себе той мотох, що начепила заради схвалення іншими.
Уперше почуваюсь безпечно і не тривожусь за майбутнє.
Справи далекі від ідеальних, але вони мої і вони вже прекрасні цим фактом.

завтра. Тому жити кожен день без жалю.
І це не про токсичну продуктивність чи токсичний оптимізм, а робити, те, що робиш і отримувати від цього насолоду.

Воно може не узгоджуватись у багатьох у голові, але у мене нарешті узгодилось і дихати стало легше.

Не поспішати із купою справ одночасно, а дати собі простір спокійно все робити у тому ритмі, який мені комфортний.

Прийняти, що все й одразу не отримати у житті і для всього треба щось зробити.

І розуміти, що по факту, у тебе немає жодного наступного дня окрім сьогодні, бо хто зна, чи настане