Не виходить розслабити булки, так сильно бісять люди.. моя робота полягає в підтримці, в порадах, в супроводі, але в мене не вистачає ресурсу.. ти віддаєш все і для себе не лишається нічого) і от в цей момент починають бісити повністю всі! Мені важко дивитись на щасливих людей, ваші усмішки,

Десь на днях бачив, є тип людей що зустрічається і знайомиться з кимось хто не дуже цікавий, запевняють себе що це не так, а з тими хто дійсно цікаві їм.. бояться навіть поглянути в їх сторону)

Так от, це я, да!

Бо я боюсь від цієї людини отримати «ні», це буде болючіше, аніж бути в стороні

Хтось хто мене знає би побачив і здивувався.. почнемо НЕ з особистого)

Морально дуже важко.. я не відчуваю себе цивільним, бо військовий, не відчуваю себе військовим, бо не воював, я не розумію хто я, куди відношусь, не знаю що робить, куди рухатись.. от реально як гівно що пливе за течією

Блін.. важко обрати про ЩО саме нити в першу чергу, чи то про особисте, чи то про життя і моральний стан

– Антон, там короче можна нити, ніхто це не побачить, а якщо побачить то не засудить
– Ми переїжджаємо!