Цікаво.
Зараз якимось чином попав на очі ваш пост з питанням про любов до Бога. І за мить в мене вже була відповідь - Ні. Без пояснень.
Вже збиралася написати і раптом побачила, що вже відповідала на це питання. І відповідь була протилежна.
Ось тепер думаю - що зі мною трапилось за цей час

Якщо взагалі здатен любити, то чом би й ні? Чого б це робити для Бога виключення?

Це моя особиста думка. Якщо дозволив собі любити, то і каміння під ногами любиш.

Можливо ми недостатньо корумповані для вступу в НАТО?!)
Треба працювати над цим

Мені дуже близькі ваші думки. Завжди трохи заважало питання: де межа між цією свободою та багатством і звичайною байдужістю?
Поки не визначилась. Але схиляюсь до думки, що то одне й те саме. Може проблема в тому, що ми надаємо "байдужості" негативний окрас?
Не знаю. Поки не знаю.

Здається, це алича

Цікава тема. Дякую.
Розмірковувала. Виникло три питання.
1. Глибинне позасвідоме стає свідомим, коли його витягують на поверхню?
2. Якщо так, то чи можна витягнути на поверхню все(!) позасвідоме. І що там тоді залишиться? Як відчуватиметься?
3. Задля чого нам такий інструмент/можливість?

* для себе

Але ж гарні!!)

Дуже вірне слово - "скисають". Хоча і не зовсім українською, але мабуть російська саме для таких визначень більш пристосована -_-

Скисаємо. І краю цьому не видно(

І всі вони разом не розмовлятимуть з тими, хто не виїхав з Криму після 2014