Я відчуваю, що змінююся. Я адаптуюся, приймаю новий досвід та нову реальність. Я більше не налякана слабка людинка, а сильна амфібія. Я пристосовуюся до нового життя. Трансформація болюча, але необхідна, якщо хочеться вижити. І я виживу.

Я пручаюся. Намагаюся боротися із цією стихією, але все марно. Світла немає, сховатися нікуди. Я відкриваюся цій безмежній печалі та дозволяю їй проникнути в мене та заволодіти. Я не здаюся, я намагаюся вижити. Це неймовірно боляче і страшно, але іншого шляху вже немає.