Усі ці телячі ніжності авжеж приємні і все подібне, але хтось може підказати, як відклеїти від себе великого сніжного барса, що переплутав нитки долі й випадково родився лордом піку Байджань?

Хотілося б випити чаю та не думати про усе те, що коїться навколо.

Єдине, певне, що мене радує у святах — тиша, яка наступає з уходом більшості учнів до своїх родин. Це воістину приємно.

Напевно єдине, що мене не так уж сильно бісить окрім Нін Ін'їнь є Дян. Це прутке кошеня мені порвало вже з декілька ханьфу, проте я досі його не вигнав. Чудеса.