Заплітати ніч потрібно було обережно. Місячне сяйво крихке, зоряне - ніжне і млисте. Пальці повільно перебирають сяйво і темрява стає добрішою - відьма зналась на вплітанні бажань у нічні сни.
February 25, 2025 at 8:58 AM
Заплітати ніч потрібно було обережно. Місячне сяйво крихке, зоряне - ніжне і млисте. Пальці повільно перебирають сяйво і темрява стає добрішою - відьма зналась на вплітанні бажань у нічні сни.
Мені наснилось, що я спала і бачила сон, який запам'ятала і прокинувшись у сні розповіла його мамі. А потім знов прокинулась і зрозуміла, що то був сон про сон.
Рівні фільму 'початок'
Рівні фільму 'початок'
December 19, 2024 at 2:54 PM
Мені наснилось, що я спала і бачила сон, який запам'ятала і прокинувшись у сні розповіла його мамі. А потім знов прокинулась і зрозуміла, що то був сон про сон.
Рівні фільму 'початок'
Рівні фільму 'початок'
Ось бачиш, в мене немає ім'я
Осінь назватись може
Але не я
Ніч має зорі по нейму
Назви галактик у сні
Я лиш стою безіменна
Це мене кличуть чи ні?
#моє
Осінь назватись може
Але не я
Ніч має зорі по нейму
Назви галактик у сні
Я лиш стою безіменна
Це мене кличуть чи ні?
#моє
November 1, 2024 at 9:32 AM
Ось бачиш, в мене немає ім'я
Осінь назватись може
Але не я
Ніч має зорі по нейму
Назви галактик у сні
Я лиш стою безіменна
Це мене кличуть чи ні?
#моє
Осінь назватись може
Але не я
Ніч має зорі по нейму
Назви галактик у сні
Я лиш стою безіменна
Це мене кличуть чи ні?
#моє
Reposted by Кімнати.в.моїй.голові
Експрес-урок з англійської мови
(день) week
Ми можемо вживати фразу «"день" week», наприклад, Wednesday week, для позначення дня тижня, який буде на наступному тижні після наступного.
I'm going to Lviv on Wednesday (23 жовтня)
I'm going to Lviv on Wednesday week (30 жовтня).
(день) week
Ми можемо вживати фразу «"день" week», наприклад, Wednesday week, для позначення дня тижня, який буде на наступному тижні після наступного.
I'm going to Lviv on Wednesday (23 жовтня)
I'm going to Lviv on Wednesday week (30 жовтня).
October 18, 2024 at 5:34 AM
Експрес-урок з англійської мови
(день) week
Ми можемо вживати фразу «"день" week», наприклад, Wednesday week, для позначення дня тижня, який буде на наступному тижні після наступного.
I'm going to Lviv on Wednesday (23 жовтня)
I'm going to Lviv on Wednesday week (30 жовтня).
(день) week
Ми можемо вживати фразу «"день" week», наприклад, Wednesday week, для позначення дня тижня, який буде на наступному тижні після наступного.
I'm going to Lviv on Wednesday (23 жовтня)
I'm going to Lviv on Wednesday week (30 жовтня).
Це так дивно - знати твоє ім'я
Та не знати твоє обличчя
Привіт. То був ти? Чи можливо я, знов помилилась ніччю...
Та не знати твоє обличчя
Привіт. То був ти? Чи можливо я, знов помилилась ніччю...
October 15, 2024 at 5:49 PM
Це так дивно - знати твоє ім'я
Та не знати твоє обличчя
Привіт. То був ти? Чи можливо я, знов помилилась ніччю...
Та не знати твоє обличчя
Привіт. То був ти? Чи можливо я, знов помилилась ніччю...
Яскраві кольори осені ніби нагадують - живи, бо далі нема нічого окрім холоду і пустки
І хоча зима має свою красу, вона чомусь мене засмучує, не так як осінь, де смуток меланхолійний, а глибоким хтонічним відчуттям невідворотності...
І хоча зима має свою красу, вона чомусь мене засмучує, не так як осінь, де смуток меланхолійний, а глибоким хтонічним відчуттям невідворотності...
September 28, 2024 at 9:24 AM
Яскраві кольори осені ніби нагадують - живи, бо далі нема нічого окрім холоду і пустки
І хоча зима має свою красу, вона чомусь мене засмучує, не так як осінь, де смуток меланхолійний, а глибоким хтонічним відчуттям невідворотності...
І хоча зима має свою красу, вона чомусь мене засмучує, не так як осінь, де смуток меланхолійний, а глибоким хтонічним відчуттям невідворотності...
Reposted by Кімнати.в.моїй.голові
I will call this photo “Happiness”.
This is one of Ukrainian defenders who just got back home from russian captivity .
📸 IG libkos
This is one of Ukrainian defenders who just got back home from russian captivity .
📸 IG libkos
September 14, 2024 at 10:24 PM
I will call this photo “Happiness”.
This is one of Ukrainian defenders who just got back home from russian captivity .
📸 IG libkos
This is one of Ukrainian defenders who just got back home from russian captivity .
📸 IG libkos
Ця прірва має моє ім'я,
У неї мої очі, моє серце
Та це не я
У неї мої очі, моє серце
Та це не я
September 15, 2024 at 5:02 PM
Ця прірва має моє ім'я,
У неї мої очі, моє серце
Та це не я
У неї мої очі, моє серце
Та це не я
Їй личила бузкова пастельність і трішки чаю з молоком...
September 10, 2024 at 2:26 PM
Їй личила бузкова пастельність і трішки чаю з молоком...
Оце щемливе відчуття літньої днини, коли нагріта шкіра дихає ніжністю - вартує осінніх дощів
September 8, 2024 at 8:48 AM
Оце щемливе відчуття літньої днини, коли нагріта шкіра дихає ніжністю - вартує осінніх дощів
Дивно прокидатись і пам'ятати відчуття від обіймів, що були лиш у сні.
August 11, 2024 at 8:51 AM
Дивно прокидатись і пам'ятати відчуття від обіймів, що були лиш у сні.
В мене є лише плин життя
July 21, 2024 at 12:19 PM
В мене є лише плин життя
Я мовчки дивилась на себе. Так дивно бачити себе. Незнайомка з темними очима і втомленим обличчям. Абсолютно знайома незнайомка. Хто ти?
May 8, 2024 at 2:13 PM
Я мовчки дивилась на себе. Так дивно бачити себе. Незнайомка з темними очима і втомленим обличчям. Абсолютно знайома незнайомка. Хто ти?
Сонячні промені весною дихали по моїй шкірі. Хвилі тримали, колихали, заколихували. Я була тут і не тут, можливо десь далеко я була не тут, але хвилі тримали і заколихували, шепотіли - ти є
March 21, 2024 at 8:33 PM
Сонячні промені весною дихали по моїй шкірі. Хвилі тримали, колихали, заколихували. Я була тут і не тут, можливо десь далеко я була не тут, але хвилі тримали і заколихували, шепотіли - ти є
Я їхала рідними вулицями ніби незнайомими. Ніби це інше місто і тут я вперше. Дивне відчуття граничного дежавю - сонячні промені на нових(ні) будівлях, вулиці, що шумлять незнайомо, але по-моєму.. Ніби дивлюсь фільм у реальності
March 5, 2024 at 9:04 AM
Я їхала рідними вулицями ніби незнайомими. Ніби це інше місто і тут я вперше. Дивне відчуття граничного дежавю - сонячні промені на нових(ні) будівлях, вулиці, що шумлять незнайомо, але по-моєму.. Ніби дивлюсь фільм у реальності
Сидіти під нічним літнім небом - ніби під вельоном.. Воно таке прозоро-невагоме, ніжне і близько-далеке. Подвійність із темряви та блискіток зірок. Покривай мене небо. Відстанями думок
March 1, 2024 at 8:23 AM
Сидіти під нічним літнім небом - ніби під вельоном.. Воно таке прозоро-невагоме, ніжне і близько-далеке. Подвійність із темряви та блискіток зірок. Покривай мене небо. Відстанями думок
Квіти палали багряно. Вітер кошлатив волосся, але не квіти. Вони багряніли нерухомо, кажучи - ми не є тим, що ти бачиш. Ми інші. Ми - загроза. Вітер легенько намагався в спокій та страх вже підкрадався фоновою тишею. Ти тут не сама....
February 20, 2024 at 5:36 PM
Квіти палали багряно. Вітер кошлатив волосся, але не квіти. Вони багряніли нерухомо, кажучи - ми не є тим, що ти бачиш. Ми інші. Ми - загроза. Вітер легенько намагався в спокій та страх вже підкрадався фоновою тишею. Ти тут не сама....
Примарне кошеня звично вмостилось збоку. Воно не муркотіло, легенько втислось в бік теплою пухнастістю. Дивно, завжди вважала, що привиди холодні
February 19, 2024 at 2:01 PM
Примарне кошеня звично вмостилось збоку. Воно не муркотіло, легенько втислось в бік теплою пухнастістю. Дивно, завжди вважала, що привиди холодні
Я щомиті чекаю звістки. Серце завмирає і пропускає удар - ще нема. Що гірше чекання? Знання неминучого? Біль від втрати чи розуміння того, що життя є далі? Загалом, є далі..
February 19, 2024 at 7:27 AM
Я щомиті чекаю звістки. Серце завмирає і пропускає удар - ще нема. Що гірше чекання? Знання неминучого? Біль від втрати чи розуміння того, що життя є далі? Загалом, є далі..
Світло не гріло. Дивне світло тмяного сонця. Вона за звичкою підставила лице під ці дивні промені - тьмяні і прозорі, вони торкались не теплом, а чимось іншим, чимось, що дотиком нагадувало м'який шовк і лишало сліди на шкірі. Сліди не тепла, а пам'яті
February 16, 2024 at 12:33 PM
Світло не гріло. Дивне світло тмяного сонця. Вона за звичкою підставила лице під ці дивні промені - тьмяні і прозорі, вони торкались не теплом, а чимось іншим, чимось, що дотиком нагадувало м'який шовк і лишало сліди на шкірі. Сліди не тепла, а пам'яті
Ви маєте свою думку, а ми - досвід. І знашого досвіду - ваша думка хуйня
February 13, 2024 at 12:29 PM
Ви маєте свою думку, а ми - досвід. І знашого досвіду - ваша думка хуйня
Загалом, - вона примружилась і легенько доторкнулась терезів - все в цьому світі зводиться до двох шляхів: легкого та правильного..
February 12, 2024 at 3:05 PM
Загалом, - вона примружилась і легенько доторкнулась терезів - все в цьому світі зводиться до двох шляхів: легкого та правильного..
Я дивлюсь на сніг і мені цікаво, як гарно виглядатиме кров. Червоне по білому - краса описана в казках, реальність - закарбована у нічних жахах... Цікаво, біль на снігу відчувається холодом, кров - просто кольором.
February 9, 2024 at 7:52 AM
Я дивлюсь на сніг і мені цікаво, як гарно виглядатиме кров. Червоне по білому - краса описана в казках, реальність - закарбована у нічних жахах... Цікаво, біль на снігу відчувається холодом, кров - просто кольором.
Тиша набуває природності з часом. Коли йдуть і не повертаються. Коли стають невидимими іншим твої думки і слова, тоді, непомітно, ніби сутінки у літку, тиша стає осяжною і тремкою... Вона стає тобою
February 8, 2024 at 8:03 AM
Тиша набуває природності з часом. Коли йдуть і не повертаються. Коли стають невидимими іншим твої думки і слова, тоді, непомітно, ніби сутінки у літку, тиша стає осяжною і тремкою... Вона стає тобою
Прірва завжди надасть свої обійми. Ця ніжність жахаюча, але безумовна..
February 7, 2024 at 10:05 AM
Прірва завжди надасть свої обійми. Ця ніжність жахаюча, але безумовна..