#укррайт #вірш

І ось весільну білу сукню,
Холодний вітер розвіва.
Чому ж обличчя повне суму?
Йому довірилась? Дурна!

І ось багряні каплі крові,
Сукню білу прикраша.
Не побоявсь він темнотою,
Своє кохання поховать.

Мене вбиває обмеження в тексті.

Жахіття, я все-таки вирішила щось робити зі своєю творчістю.